Репутація та свобода

Це солодке слово свобода!

Прагнення крокувати уверх завжди народжується не без впливу містичного слова «свобода». Вона ж так вабить! Але поруч із соціальним статусом неодмінно з’являється категорія «репутація»…

Найпоширеніший (і вкрай шкідливий) міф про репутацію свідчить, що шанована людина може дозволити собі що завгодно. Наприклад, будучи впливовим чиновником, безкарно грубіянити та погрожувати журналістам або, володіючи великою компанією, викручувати руки партнерам і вичавлювати піт зі співробітників. Або під девізом «яжмати/яжстраждала» нескінченно та безпідставно «пити кров» із чоловіка, не передбачаючи реакції протидії.

Народна мудрість про мотузочку, що в’ється, — вона таки мудрість. Репутація відкриває шлях, вона ж накладає обмеження. Користуючись довірою важливих для себе людей, ти можеш швидше та дешевше купувати, позичати, наймати, дорожче продавати та легше вступати в перший контакт або отримувати множинний оргазм від власної «величі» та «беззаперечного» авторитету — оплесків, вподобайок, репостів, запитів подружитися у Facebook.

Усе це можливо рівно до тієї хвилини, коли відчуєш, що став заручником завойованої або випадковим чином створеної репутації. Суспільство прагне простих рішень. І чим складніший світ, тим більш прості рішення потрібні. Відмінності між півтонами вже давно здатен розрізнити далеко не кожен погляд, для враження потрібен контраст. Звідси фантасмагоричні костюми й ідіотичні витівки медійних осіб.

Публіці по душі лінійність поведінки. Якщо ти багата людина, то сяй і витрачай. Якщо ти фрик, то дурій і дивуй. Гламурна діва — будь модною та кокетуй. Феміністка — розривайся на британський прапор у голому вигляді в громадських місцях за право працювати інтенсивніше чоловіків і поринати у солодкі пороки з ними нарівні. Головне – виправдовуй очікування.

Між іншим, до певної межі це вельми приємно. Бути королевою краси, допоки є краса або ж доки вона тебе радує. Магнатом, поки споживачі купують, банки кредитують, партнери вірять, а гроші мають для тебе цінність. Принциповим політиком, поки є ті самі гроші на звичний спосіб життя, а від нього ще не нудить. Зіркою естради, допоки є сили та слухачі. Тобто до тієї хвилини, доки ти сам насолоджуєшся своїм горезвісним персональним брендом будь-якого радіуса дії — від сім’ї до людства.

Але все в цьому світі має кінець, окрім його невизначеності та непередбачуваності. Діти виростають із коротких штанців, а люди – із придуманих ходульних образів. Когось боляче б’є життя, наочно демонструючи, що суспільство сприймає тебе не так, як тобі хотілося б. 45-річний холостяк раптом виявляє себе не завидним нареченим, а викинутим на узбіччя генетичним відходом. Перспективний учений із претензією на геніальність — морально застарілою модифікацією «наукового співробітника». Молодий політик — комсомольцем-пенсіонером.

А хтось сам виявляє, що йому тісно в тих репутаційних межах, у які він колись себе загнав. І він бажає бути не просто милим хлопчиком, що захищає у бізнесі чужі інтереси, а повноцінним бізнес-гравцем. Не відданою половинкою чоловіка, а цілісною одиницею.

І починається новий виток — для кожного свій. Хтось знову із завзятістю, гідною кращого застосування, майструє для себе прокрустове ложе умовностей. Інший виходить на новий рівень розуміння того, що таке репутація, навіщо вона потрібна та в чому причини репутаційного окостеніння. Тобто усвідомлює, що репутація і дає свободу, і відбирає. Чим більше ти займаєшся формальними процедурами з її побудови, зневажаючи реальне життя, тим менше користі та більше проблем.

Говорячи собі «я бізнес-леді» або «я секс-бомба», ми обмежуємо свою природу та потенціал самореалізації.

Стаємо надто серйозними, щоб посміятися над собою, і занадто нудними, аби зацікавити інших. Надто стурбованими суспільною думкою замість того, щоб займатися питаннями якості свого життя та його призначення. Тобто невільними, затиснутими, негнучкими.

Відповідно, істинно правильне ставлення до репутації не в істериках щодо неприємних відгуків чи недосконалих світлин і не в третируванні пресслужб і піар-агентств («Ах, у мене не такий погляд тут, мало лайків отут»), а в тому, аби навчитися ставитися до роботи над репутацією як до органічної та захопливої гри, котра не потребує надлишкових зусиль частину життя. Тобто і серйозно, і несерйозно водночас,  бо тільки так можна зняти рамки та стати господарем своєї репутації, а не її заручником.

Форбс 2017